Особисті дані

Персональні дані – це будь-яка інформація про конкретну людину. Може використовуватися для встановлення її особи. Ці дані можуть стосуватися як самої людини (наприклад, вік), так і її зв’язку з оточенням (наприклад, адреса проживання). Персональні дані можуть зберігатися як фізично (наприклад, надруковані на картці), так і в цифровому вигляді (наприклад, у базі даних певної компанії чи штату).

У межах ЄС обробка персональних даних регулюється Загальним регламентом захисту даних (GDPR). Якщо хтось хоче обробляти персональні дані іншої особи, йому потрібна її вільно надана згода. Її можна відкликати у будь-який момент. Згода стосується лише дуже конкретного використання персональних даних (наприклад, ми погоджуємося, що наша електронна пошта буде опублікована у списку підприємців, що не дає нікому права надсилати нам небажані комерційні повідомлення).

Навіть державні установи чи органи влади повинні поважати захист персональних даних. Проте в деяких випадках вони можуть обробляти персональні дані проти волі особи (наприклад, у рамах кримінального розслідування).

Інформація про те, як оброблятимуться наші персональні дані, зазвичай включається в умови надання послуг, які ми підписуємо. Ці умови доцільно враховувати. Той факт, що багато послуг є безкоштовними, часто «окупається» для компанії отриманням прибутку від наших особистих даних. На основі персональних даних, наприклад, нам можуть запропонувати рекламу, за яку платить інша компанія. Персональні дані також можуть бути використані для налаштування контенту (особливо в соціальних мережах), у результаті чого користувач витрачає більше часу на дані сервіси. Загалом, вони також можуть служити для передбачення поведінки користувачів (наприклад, у зв’язку з покупками в електронних магазинах).

Особисті дані можуть бути використані неналежним чином, наприклад, коли хтось видає себе за іншу особу, погрожує надіслати чиїсь особисті дані тощо. Ось чому ми завжди повинні ретельно думати про те, де ми публікуємо наші особисті дані або кому ми їх передаємо. Певні дані за своєю природою ніколи не повинні розголошуватися (наприклад, паролі, дані доступу до інтернет-банкінгу).

За персональні дані дітей несуть відповідальність батьки (законні представники). До цього належить, наприклад, публічне розміщення фотографій маленьких дітей у соціальних мережах. Це може призвести до проблем (наприклад, кібербулінгу). В Україні особа може дати згоду на обробку своїх персональних даних з 18 років.

Ми повинні дбати не лише про захист своїх особистих даних, а й персональних даних інших людей. При знаходженні студентського квитка, наприклад, і розміщенні оголошення у групі знахідок у соціальній мережі вкрай доречно приховати персональні дані на документі.