Звук
Звук, який сприймає людина, є механічним коливанням навколишнього середовища (як правило, повітря) з частотою 20 Гц – 20 000 Гц. Цю пульсацію можна записати мікрофоном, потім сигнал можна зберегти в цифровому пристрої як двійкові дані. Під час відтворення дані перетворюються назад у сигнал. Його потужність збільшує підсилювач, а динамік перетворює сигнал у коливання повітря за допомогою вібрації мембрани. Звуковий сигнал також можна створити безпосередньо на комп’ютері (як-от, у звукових редакторах або програмі для створення музики).
Звуковий сигнал між пристроями може передаватися, наприклад, за допомогою роз’ємів cinch або jack. Коли зовнішній пристрій підключено через Bluetooth (як-от, бездротова колонка, навушники), цифровий сигнал передається з цифрового пристрою.
Звук можна зберегти без втрат (так, усі дані зберігаються для форматів WAV, FLAC) або з використанням стиснення з втратами. Стиснене аудіо з втратами зазвичай складається з меншого обсягу даних, що є перевагою, наприклад, для потокового передавання. Аудіоформати з втратами включають, наприклад, MP3 або OGG. Дані видаляються цілеспрямовано, щоб це видалення якомога менше вплинуло на звук. Чим нижчий бітрейт файлу, тим помітніша втрата якості.
Звук може складатися з одного каналу (моно) або кількох каналів (так, два = стерео). Під час стереовідтворення з кожного динаміка може відтворюватися дещо інший звук, що створює просторове враження.
Звукозаписи (як-от, музика) наразі в основному поширюються онлайн. Раніше використовувалися аудіо компакт-диски (цифровий запис), аудіокасети або грамплатівки (аналоговий запис).
Що стосується графічного відображення аудіозапису, то на горизонтальній осі відкладено час, а на вертикальній осі — відхилення сигналу («гучність» у певний момент). Напр., на зображенні нижче ви можете побачити нерегулярний гавкіт собаки, який перемежовується тишею.

Звук можна редагувати програмним забезпеченням на комп’ютері, можна змінювати гучність (нормалізація, поступове нарощування = fade in, затухання = fade out), обрізати різні частини звуку, видаляти шум, застосовувати ефекти (як-от, відлуння) тощо. До добре відомих програм редагування аудіо з відкритим кодом відноситься, наприклад, Audacity.