Основні типи шрифтів:

• із засічками (serif) – має поперечні штрихи, більше підходить для довгих текстів;
• без засічок (sans-serif) – підходить для коротких текстів, заголовків і зображень;
• декоративні – для використання в особливих ситуаціях.

Набір символів певного стилю, особливо в цифровій формі, називається шрифтом.

Шрифт може мати різну ширину окремих символів – у цьому випадку це пропорційний шрифт. Навпаки, так звані непропорційні шрифти мають символи однакової ширини, вони в основному використовуються під час написання комп’ютерного коду.

Для маркування звичайно використовуються різні гарнітури символів. До них належать:

• жирний – для підкреслення, візуально виділяється з навколишнього тексту.
• курсив (italika) – нахилений шрифт, його малюнок спрямований убік, використовується для більш тонкого виділення або, наприклад, позначення понять.
• капітелі – мають форму великих літер, але невеликого розміру.

Виділення підкресленням зазвичай не використовується в текстах, оскільки воно закреслює нижні штрихи літер. Однак у такий спосіб прийнято позначати інтернет-посилання.

ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ (великі букви, заголовні літери) слід використовувати дуже помірно, зазвичай для зображення наголосу, крику чи гучної мови.