Дані можуть бути в різних форматах. В основному вони можуть мати форму текстового рядка (наприклад, черепаха), чисел (наприклад, 1) або логічних значень (TRUE – правда, FALSE – неправда).

Числа можуть набувати різних форм. Якщо 0 являє собою цифру (або в деяких випадках – ціле число), ми можемо отримати, наприклад:

• 0,0 – десяткове число
• 000 000 000 – номер телефону без коду країни
• 000 00 – поштовий індекс
• 0/0 – дріб
• 0 % – процент
• 0 m – відстань у метрах

Форматування часу є специфічним. Вважатимемо, що Y означає рік, m — місяць, d — день, H — годину, M — хвилину, а S — секунду. У цьому форматі ми отримуємо, наприклад:

• H.M – час доби, години та хвилини, що минули
• M:S – минулі хвилини та секунди
• d.m.Y – дата (типовий формат для України)
• m/d/Y – дата (типовий формат для США)

Символи підстановки (як вище) використовуються для форматування даних, наприклад, у мовах програмування або електронних таблицях. За схожим принципом працюють регулярні вирази, які в основному використовуються для пошуку даних.

Вигідно використовувати певний формат (або контроль) даних, наприклад, в анкетах: якщо ми хочемо отримати поштовий індекс від респондента, корисно обмежити введення лише 5 цифрами. Це дозволить уникнути введення неправильних даних.