Дезінформація — це навмисно створена неправдива або оманлива інформація. Їхньою метою може бути, наприклад, вплив на суспільну думку, використання в інформаційній війні чи отримання фінансової вигоди. Дезінформація може бути частиною пропаганди, тобто спроби поширити певну думку. Мізінформація, на відміну від дезінформації, створюється помилково, і за нею не стоїть злий умисел.

Містифікація – це оманливе повідомлення, яке намагається бути бездумно прийнятим та посіяти паніку. Фальшиві новини чи fake news – це неправдиві або оманливі новини, які намагаються виглядати правдивими та серйозними. Дезінформація може бути частиною як містифікацій, так і фейкових новин.

Поширення дезінформації

Наразі дезінформація поширюється переважно через соціальні мережі та Інтернет загалом. Їх охоплення збільшується за рахунок цільової переадресації, наприклад, за допомогою підроблених профілів і ідентифікаторів. Люди, які цілеспрямовано поширюють дезінформацію, є дезінформаторами, їх може фінансово підтримувати партія, чию пропаганду вони поширюють. Дезінформація часто призводить до більшого залучення користувачів (взаємодія з «суперечливою» думкою, примус до коментарів тощо), що потім призводить до збільшення їх охоплення в мережах.

Поширення дезінформації та містифікацій часто порушує закон, тому дезінформатори можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Зміст дезінформації

Дезінформація не завжди є повністю неправдивою інформацією. До неї може відноситися змішування правди з брехнею або приховування частини правди, що призводить до охочішого прийняття таких новин. Дезінформацію можна спробувати видати за достовірну, наприклад, посилаючись на підроблені дослідження або цитуючи самопроголошених «експертів» з певної теми. Автори дезінформації можуть використовувати логічні хиби, наприклад, розмахування прапором (захист позиції апеляцією до патріотизму або національної символіки, наприклад, прапору).

Для дезінформації характерно створення стереотипів та визначення себе проти групи людей (ми проти них). Дезінформація часто пропонує на перший погляд прості рішення складних проблем. Люди часто приймають дезінформацію, тому що хочуть досягти «психологічної безпеки» і почуватися розумнішими («Я знаю те, чого більшість людей не знає»).

Захист

Захистом від дезінформації може бути перевірка інформації з кількох різних джерел (часто різними мовами світу). Інформацію потрібно сприймати та оцінювати в цілому, наприклад, не ґрунтуючись лише на викривлених заголовках новин та уривках, які мають на меті шокувати/привернути увагу до себе (і часто подають надану інформацію у спотвореному вигляді). Ключовими є також загальний огляд інформації та освіта (наприклад, я можу дізнатися, що хлорна кислота є окислювачем і корозійною речовиною → я не буду її пити). На основі актуальних і перевірених аргументів люди повинні бути готові змінити свою думку і, можливо, визнати, що вони не можуть знати всього ідеально.