Щоб створювати ігри, нам спочатку потрібно зрозуміти, як вони працюють і з чого зроблені. Концепції, що охоплюють різні аспекти ігор, допоможуть нам більш систематично думати про ігри та легше говорити про них.

Механіка, динаміка і досвід

При аналізі гри можна виділити три рівні:

1. Ігрова механіка – це правила, процедури та системи, які керують роботою гри. Ігрова механіка включає дозволені дії гравців, ігрові предмети та їхні властивості, критерії перемоги (мета гри) і визначення того, яку інформацію можуть бачити гравці, а яку варто приховати.

2. Ігрова динаміка описує, як гравці грають у гру, тобто як гравці взаємодіють із ігровою механікою. Динаміка гри включає, наприклад, те, як часто гравці використовують різні дії, типові стратегії гравців або як довго зазвичай триває гра.

3. Досвід гравця (іноді використовується термін «естетика гри») описує те, що відбувається в голові гравця під час гри, наприклад, концентрація, напруга, розслаблення, задоволення, цікавість, радість. Навчання також може бути частиною досвіду, який ми плануємо для гравця, тобто ми також можемо планувати, чого саме ми хочемо, щоб гравці навчилися під час гри.

Ми хочемо створити певний досвід гри, але напряму можна змінювати лише ігрову механіку. На щастя, всі три рівні взаємопов’язані: на досвід гравців впливає динаміка гри, яку, в свою чергу, формує ігрова механіка.

Мотив, тема, мета

Деякі прості ігри повністю залежать від ігрової механіки (наприклад, шашки, доміно). Але більшість ігор все одно мають тему. Тема описує, як гра виглядає та яку історію вона розповідає. Тема також може включати музику, середовище, костюми та реквізит. Шахи метафорично зображують битву. Настільна гра Пандемія розповідає про спалахи епідемій і розвиток ліків. Тема Dixit – сюрреалістичні образи.

Іноді корисно відрізнити мотив від більш глибокої теми. Тема виражає суть гри. Тема шахів – це тактика та планування. Пандемії – це співпраця у вирішенні масштабної кризи. Dixit — різні інтерпретації однієї інформації. Тема є більш абстрактною, ніж мотив, сторонній спостерігач може її не побачити (на відміну від мотиву, який зазвичай видно відразу). Темою може бути ключова динаміка гри (наприклад, планування, співпраця, спілкування) або сфера, про яку гравці думають найбільше (гра про емоційний досвід може розказувати про сміливість робити помилки).

Тема гри тісно пов’язана з її ціллю. Ціль — це досвід, який гра намагається дати гравцеві. Шахи тренують планування та логічне мислення. Пандемія тренує стратегічне мислення та приносить досвід спільного успіху. Dixit заохочує дивитися на світ очима інших людей. Часто метою соціальних ігор і відеоігор є просто розвага та відпочинок, але мета є важливою характеристикою освітніх ігор чи серйозних проектів, пов’язаних з незвичним досвідом.

Майстерність vs. шанс

Ігри також відрізняються за рівнем того, як на результат впливают навички та шанс. У одних іграх переможець визначається головним чином завдяки навичкам (шахи, ігри з втечею, спорт), в інших випадково (Змії та драбини чи Рулетка).

Випадковість збільшує варіативність гри та призводить до моментів напруги та здивування. В іграх з більшим впливом випадковості всі мають однакові шанси на перемогу, навіть діти, які грають проти дорослих. Випадковість дозволяє приймати цікаві рішення та вибирати між меншим прибутком з більшою впевненістю та більшим прибутком з меншою впевненістю.

Використання навички дає гравцям відчуття контролю та дозволяє їм поступово вдосконалюватися. Гра може використовувати фізичні (спритність, швидкість, сила, витривалість, сприйняття та швидка реакція), розумові (знання фактів, пам’ять, планування, логічне мислення, розпізнавання образів) та соціальні навички (спілкування, емпатія, співпраця, переговори).