Програмне забезпечення

Термін програмне забезпечення стосується програм, які виконує комп’ютер. Існує багато різних типів програмного забезпечення, як-от, офісні програми, Інтернет-браузери, комп’ютерні ігри, графічні інструменти. Щоб орієнтуватися в доступних програмах, краще знати про властивості програмного забезпечення, наприклад, робочий стіл або мобільний, відкритий або закритий. Ці знання допоможуть нам краще вибирати програмне забезпечення, яке відповідає нашим потребам.

Програми часто працюють з різноманітними типами файлів. Знайомство з ними допомагає нам краще вибирати ресурси, з якими ми хочемо працювати.

Ключовим типом програмного забезпечення є операційна система, яка забезпечує базове функціонування комп’ютера та дозволяє працювати іншим програмам.

Існує багато різних типів програмного забезпечення, і для кожного типу в нас є кілька продуктів, які конкурують, на вибір. До відомих типів програмного забезпечення належать такі:

Веббравзери, які дозволяють користувачам переглядати вебсторінки та взаємодіяти з ними. Приклади: Google Chrome, Mozilla Firefox, Microsoft Edge.

Текстові процесори дозволяють користувачам писати та редагувати текстові файли. Як-от: Microsoft Word, LibreOffice Writer, Google Docs.

Графічні редактори дозволяють користувачам створювати та редагувати графіку та зображення. Наприклад: Adobe Photoshop, GIMP, Inkscape.

Мови програмування дозволяють розробникам створювати програми. Як-от: Python, Java, C++. Для підготовки програм програмісти використовують середовища розробки, наприклад: Visual Studio Code, PyCharm, Eclipse. Для розробки комп’ютерних ігор використовуються спеціалізовані ігрові движки, як-от, Unity, Unreal Engine.

Системне програмне забезпечення дозволяє вашому комп’ютеру працювати належним чином. До прикладів належать операційні системи, такі як: Windows, macOS, Linux. До цієї категорії також можна віднести, наприклад, антивірусні програми.

Програми, які виконують певну корисну діяльність, називаються застосунками. Настільні програми призначені для настільних комп’ютерів або ноутбуків. Мобільні програми розроблено для смартфонів, вони адаптовані, наприклад, для сенсорного керування. Щоб використовувати як настільні, так і мобільні застосунки, зазвичай необхідно встановити їх у пам’ять пристрою. І навпаки, веб (або хмарні) програми зазвичай запускаються в Інтернет-браузері.

Відкрите програмне забезпечення також доступне у формі вихідних кодів. Безкоштовне програмне забезпечення може застосовуватися користувачами для будь-яких цілей. Відкрите програмне забезпечення часто водночас є безкоштовним і часто розробляється спільнотою волонтерів. Прикладами такого програмного забезпечення є Linux, Gimp або LibreOffice. Значна частина інфраструктури Інтернету залежить від відкритого/вільного програмного забезпечення.

Пропрієтарне програмне забезпечення не має вихідних кодів, і його використання обмежене ліцензією (так звана End User License Agreement = EULA). Власницьке програмне забезпечення переважно також є комерційним, автор/видавець продає його з метою прибутку (зараз часто у формі підписки). Прикладами комерційного запатентованого програмного забезпечення є Windows, Microsoft Office або програми в Adobe Creative Cloud.

Використання комерційного програмного забезпечення без придбання ліцензії є незаконним. Пробні версії програмного забезпечення можна використовувати безкоштовно протягом певного періоду, як правило, для ознайомлювальних цілей. Freeware — це здебільшого пропрієтарне програмне забезпечення, яке можна використовувати безкоштовно.

Застосунки зазвичай доступні в різних версіях. Новіша версія зазвичай має більше цифрове позначення (наприклад, програма версії 1.1 буде новішою за версію 0.8). Оновлення до нової версії – це оновлення або upgrade. У програмному забезпеченні можуть виникнути ненавмисні помилки, так звані баги. Тестова версія програмного забезпечення, яка наближається до завершення, називається бета-версією. Програмне забезпечення наразі поширюється в основному через Інтернет.

Файли можуть містити різні типи даних. Певний формат файлу підходить для зберігання певних даних. Файли зазвичай описують суфіксом назви файлу. Для прикладу візьмемо файл конспект.txt: конспект — це назва самого файлу, суфікс txt вказує на те, що це звичайний текстовий файл.

Нижче наведено приклади різних форматів файлів: