Імена змінних не впливають на поведінку комп’ютера під час виконання програми, але вони важливі для читабельності коду. Якщо ми назвемо змінну total_price, це не означає, що в ній буде автоматично зберігатися сума цін на товари (ми маємо забезпечити це відповідними командами), але буде зрозуміліше, що ця змінна має репрезентувати, ніж якщо ми назвемо її c.

Дозволені імена

Змінні не можна називати довільно. Конкретні обмеження дещо відрізняються для різних мов програмування. Типові обмеження:

• Імена можуть містити лише літери, цифри та підкреслення. Якщо б змінна називалася a+b, її не можна було б відрізнити від операції додавання. Але назва не має починатися з числа. Якби змінна була названа 12, її було б неможливо відрізнити від значення 12.
• Імена не можуть містити пробіли. Якби змінна називалася ціна моркви, було б непросто визначити, чи це дві змінні (ціна та морква). Якщо нам потрібно більше слів, ми можемо використати, наприклад, підкреслення (ціна_моркви).
• Так звані зарезервовані слова, які вже мають визначене значення у мові програмування *(як-от, повторюй, або, правда), не можна використовувати як назву.

Конвенція

Крім того, різні мови програмування мають різні конвенції, які сприяють одноманітності коду. Наприклад, у Python назви змінних пишуться малими літерами англійською мовою, а кілька слів розділяються символами підкреслення (як-от, car_speed). Однак це лише рекомендація – програма запуститься незалежно від того, дотримуємося ми конвенцій чи ні.

Описи

Описові назви полегшують читання програми та зменшують ризик помилок. Команда total_price ← price_carrot_1kg * kg_carrot зрозуміліша, ніж price ← c * m, а також зрозуміліше, що одиниці вимірювання правильні. Ми вибираємо імена, які чітко виражають призначення змінної, навіть якщо вони мають довшу назву. Імена з однієї літери (як-от, x) придатні лише в обмежених випадках (керуюча змінна циклу, координати точки, приклади короткого коду).